Що таке кібербезпека?

Засоби мережевої безпеки спрямовані на захист мережевої інфраструктури організації від несанкціонованого доступу, кібератак і збоїв. Інструментами мережевої безпеки є брандмауери, системи виявлення й запобігання вторгненням (IDS/IPS), віртуальні приватні мережі (VPN) і сегментація мережі для ізоляції й захисту її елементів.

Безпека програм (AppSec) передбачає захист програмних додатків і API від загроз протягом усього періоду їх розробки й використання. Серед різних способів забезпечення безпеки програм можна виділити практики безпечного програмування, регулярні перевірки на проникнення, використання брандмауерів вебзастосунків (WAF) і оперативне виправлення/оновлення програмного забезпечення для усунення вразливостей.

Хмарна безпека зосереджена на захисті даних, програм і інфраструктури у хмарних середовищах — загальнодоступних, приватних чи гібридних. Основними рішеннями хмарної безпеки є такі інструменти, як брокери безпеки доступу до хмари (CASB), які забезпечують дотримання політик безпеки між користувачами й провайдерами хмарних послуг, платформи захисту хмарних робочих навантажень (CWPP), які захищають робочі навантаження у хмарі, й надійні засоби управління ідентифікацією та доступом (IAM) для хмарних сервісів.

Інформаційна безпека (InfoSec) тісно пов'язана з кібербезпекою, але більше націлена безпосередньо на захист інформації (цифрової й фізичної) від несанкціонованого доступу, зміни й знищення. Поширеними заходами інформаційної безпеки є шифрування даних, суворий контроль доступу, а також політики класифікації й обробки даних для безпечного зберігання й керування конфіденційною інформацією.

Безпека кінцевих точок спрямована на захист пристроїв кінцевих користувачів (комп'ютерів, смартфонів, планшетів тощо), які слугують точками входу в мережу. Порушення безпеки кінцевої точки шкідливим програмним забезпеченням може загрожувати всій мережі. Безпека кінцевих точок передбачає використання ПЗ проти шкідливих програм і вірусів, інструментів виявлення загроз і реагування на кінцевих точках (EDR), а також рішень з управління мобільними пристроями (MDM) для дотримання політик безпеки на смартфонах і інших мобільних пристроях.

Безпека критичної інфраструктури передбачає захист систем, що мають життєво важливе значення для суспільства (енергосистеми, системи водопостачання, транспортні мережі, телекомунікації тощо). Цей напрямок, який часто називають безпекою операційних технологій (OT), сконцентрований на промислових системах управління (ICS) і системах диспетчерського управління й збору даних (SCADA). Тут використовуються інструменти захисту цих контрольних систем від кіберсаботажу й сприяння взаємодії державних і приватних секторів для убезпечення найважливіших активів.

Безпека Інтернету речей спрямована на захист усе ширшої мережі підключених до Інтернету «розумних» пристроїв — від гаджетів для розумного будинку й портативної електроніки до промислових датчиків. Ці пристрої зазвичай мають менше вбудованих засобів захисту, тому є уразливішими до можливих загроз. Важливими заходами безпеки IoT є регулярне оновлення прошивки пристроїв (для усунення вразливостей), застосування автентифікації пристрою для запобігання несанкціонованому доступу й мережева ізоляція для пристроїв IoT.

Безпека ШІ — це нова галузь кібербезпеки, спрямована на захист систем штучного інтелекту й машинного навчання від атак і неправомірного використання. Наразі технології ШІ щораз більше інтегруються в системи прийняття рішень, тому їхня безпека набуває дуже важливого значення. Зловмисники можуть намагатися обдурити ШІ, вводячи в систему шкідливі вхідні дані (тому його потрібно навчити захищатися від таких атак) або вкрасти конфіденційні навчальні дані (чому можна запобігти зокрема такими методами, як диференціальна конфіденційність). Штучний інтелект у кібербезпеці — це нова вузькоспеціалізована сфера, що швидко розвивається відповідно до участі ШІ як у кіберзахисті, так і в кібератаках.