Найкращі протоколи VPN та відмінності між типами VPN
10 хв читання
Протоколи впливають на швидкість, стабільність роботи та безпеку віртуальної приватної мережі (VPN). Саме протоколи VPN визначають, яким буде VPN-підключення: швидкішим або з надійнішим шифруванням. Розгляньмо найпопулярніші VPN-протоколи та типи мереж VPN й з’ясуємо, яка комбінація найкраще відповідає вашим потребам.
Зміст
Зміст
Що таке протокол VPN
Протокол VPN – це набір правил, що визначає спосіб шифрування даних і переміщення онлайн-трафіку між пристроєм і VPN-сервером. Постачальники VPN використовують ці протоколи для забезпечення своїх користувачів стабільним та безпечним з’єднанням з мережею Інтернет. Зазвичай кожен тип протоколу фокусується на певному поєднанні функцій, наприклад, сумісності та високій швидкості або надійному шифруванні та стабільності мережі.
Однак жоден протокол VPN не є ідеальним. Кожен з них може містити потенційні вразливості, відомі або ще не виявлені, які можуть загрожувати вашій безпеці в Інтернеті. Розгляньмо плюси й мінуси кожного протоколу.
6 поширених протоколів VPN
Хоча на ринку існує багато протоколів VPN, ми розглянемо шість найпоширеніших в галузі VPN.
1. OpenVPN
OpenVPN – це дуже популярний протокол з високим рівнем захисту, який використовують багато VPN-провайдерів. Він працює або на базі Інтернет-протоколу TCP (transmission control protocol), або на UDP (user datagram protocol). Перший гарантує, що вся інформація буде доставлена в повному обсязі й в правильному порядку, а другий більше орієнтований на швидкість. Багато VPN-провайдерів, включаючи NordVPN, дозволяють користувачу обирати один з двох.
Плюси
Відкритий вихідний код. Тобто кожен може перевірити код на наявність прихованих бекдорів чи вразливостей, які можуть поставити під загрозу безпеку VPN-з’єднання.- Універсальність. Його можна використовувати з безліччю різних протоколів шифрування і передачі трафіку, можна налаштувати для різних цілей та зробити настільки безпечним або легким, наскільки потрібно.
- Безпека. Оскільки OpenVPN є протоколом з відкритим кодом, він сумісний з додатковими функціями, які можуть підвищити його безпеку.
- Долає більшість брандмауерів. Проблеми сумісності з брандмауером не виникають при використанні NordVPN, але можуть виникнути, якщо налаштувати власний VPN. От тут протокол OpenVPN стане у пригоді, адже з ним можна легко обійти власний брандмауер.
Мінуси
Складне налаштування. Універсальність протоколу означає, що звичайному користувачеві, якщо він захоче налаштувати свій власний OpenVPN, буде складно розібратися в багатьох налаштуваннях.
Коли використовувати. OpenVPN незамінний, коли потрібна всебічна безпека та стабільне з’єднання, особливо під час підключення до незахищеного загальнодоступного Wi-Fi.
2. IKEv2/IPsec
Протокол IKEv2/IPSec встановлює автентифіковане та зашифроване з’єднання. Компанії Microsoft і Cisco розробили його для швидкої, стабільної і безпечної роботи. Як частина набору інструментів безпеки в Інтернеті IPsec, протокол IKEv2 використовує інші інструменти IPSec для забезпечення надійного VPN-з’єднання.
Плюси
- Стабільність. IKEv2/IPSec використовує інструмент під назвою Mobility and Multi-homing Protocol, який зберігає VPN-з’єднання при переході від одного джерела інтернету до іншого. Це робить IKEv2/IPSec надійним і стабільним протоколом для мобільних пристроїв.
- Безпека. Як частина пакету IPSec, протокол IKEv2/IPSec працює в поєднанні з іншими алгоритмами захисту, що робить його безпечним протоколом VPN.
- Швидкість. Під час роботи протокол потребує невеликої пропускної здатності, а його функція перетворення мережевих адрес (NAT) прискорює підключення та обмін даними. Також він долає брандмауери.
Мінуси
- Складна конфігурація. Налаштування IKEv2/IPSec є складнішим порівняно з іншими протоколами. Його налаштування вимагає знання мережевих концепцій і може бути занадто складним для початківця у використанні VPN.
Коли використовувати. Стабільність IKEv2/IPSec гарантує, що ви не втратите з’єднання VPN при переході з Wi-Fi на мобільний інтернет, тому він буде корисний тим, хто постійно переміщується. Протокол також справно обходить брандмауери й забезпечує високу швидкість роботи в Інтернеті.
3. WireGuard®
WireGuard – це найновіший і найшвидший протокол тунелювання, про який говорять всі спеціалісти у галузі VPN. Він використовує найсучаснішу криптографію, яка затьмарює нинішніх лідерів – OpenVPN і IKEv2/IPSec. Однак його версія все ще вважається експериментальною, тому постачальникам VPN потрібно шукати нові рішення (наприклад, NordLynx NordVPN), щоб подолати недоліки WireGuard.
Плюси
- Безкоштовний і з відкритим кодом. Кожен може ознайомитися з його кодом, що полегшує розгортання протоколу, аудит та налагодження.
- Сучасний і надзвичайно швидкий. Складається всього з 4000 рядків коду, що робить його “найкомпактнішим” протоколом з усіх наявних. Для порівняння: код OpenVPN має приблизно в 100 разів більше рядків.
Мінуси
- Ще має вдосконалюватися. WireGuard може стати “наступною великою новинкою”, але його впровадження все ще знаходиться на стадії розробки й має потенціал для вдосконалення.
Коли використовувати. Використовуйте WireGuard у ситуаціях, де важлива швидкість: потокова передача, онлайн-ігри або при завантаженні великих файлів.
4. SSTP
Secure Socket Tunneling Protocol (SSTP) – це досить безпечний і функціональний протокол VPN, створений корпорацією Microsoft. В нього є і плюси, і мінуси, тож кожен користувач має сам вирішити, чи варто використовувати цей протокол. Хоча Microsoft розробила SSTP насамперед для Windows, він доступний і в інших системах.
Плюси
- Безпечний. Подібно до інших провідних протоколів VPN, SSTP підтримує протокол шифрування AES-256.
- Обходить брандмауери. Протокол SSTP може проходити через більшість брандмауерів, не перериваючи з’єднання.
Мінуси
- Належить Microsoft, а це означає, що код протоколу недоступний для тестування дослідникам безпеки. Відомо, що Microsoft співпрацює з агентством з нацбезпеки США (АНБ) та іншими правоохоронними органами, тому не виключено, що система може мати бекдори. Багато VPN-провайдерів уникають цього протоколу.
Коли використовувати. Протокол SSTP добре підходить для підвищення конфіденційності при роботі в Інтернеті.
5. L2TP/IPsec
Протокол тунелювання рівня 2 (L2TP) насправді не забезпечує жодного шифрування чи автентифікації – це просто протокол тунелювання VPN, який створює зв’язок між вами та сервером VPN. Він використовує інші інструменти з пакету IPSec для шифрування трафіку та забезпечення конфіденційності та безпеки. Протокол має кілька зручних функцій, але деякі проблеми заважають йому стати провідним протоколом VPN. (L2TP не входить до числа підтримуваних протоколів NordVPN).
Плюси
- Безпека. Як не дивно, L2TP взагалі не пропонує жодного захисту, що робить його досить безпечним. Це тому, що він може підтримувати кілька різних протоколів шифрування, що робить протокол настільки безпечним і легким, наскільки потрібно користувачеві.
- Поширеність. L2TP доступний майже у всіх сучасних популярних системах, тобто у IT-адмінів не виникне труднощів із його роботою та пошуком техпідтримки.
Мінуси
- Повільний. The protocol encapsulates data twice, which can be useful for some applications but makes it slower compared to other protocols that only encapsulate your data once.
- Має труднощі з брандмауерами. На відміну від інших протоколів VPN, L2TP не має розумних способів подолання брандмауерів. Системні адміністратори-спостерігачі використовують брандмауери для блокування VPN, і користувачі з протоколом L2TP стають для них легкою мішенню.
Коли використовувати. L2TP стане у пригоді, коли треба об’єднати кілька філій компанії в одну мережу.
6. PPTP
Протокол тунелювання “точка-точка” (PPTP) був створений в 1999 році й став першим широко доступним протоколом VPN, призначеним для тунелювання комутованого трафіку. Він використовує одні з найслабших методів шифрування протоколів VPN з нашого списку та має багато вразливостей безпеки. (Протокол PPTP не підтримується NordVPN).
Плюси
- Швидкий. Не потребує багато ресурсів, тому сучасні системи працюють з PPTP дуже ефективно. Протокол швидкий, але надає мінімальну безпеку.
- Висока сумісність. За роки з моменту його створення протокол PPTP став мінімальним стандартом для тунелювання та шифрування. Його підтримують практично всі сучасні системи й пристрої, що спрощує настройку і використання.
Мінуси
- Небезпечний. У PPTP були виявлені численні вразливості та експлойти. Деякі з них, хоча і не всі, були виправлені, але навіть Microsoft рекомендувала користувачам перейти на L2TP або SSTP.
- Зламаний АНБ. Кажуть, що агентство з нацбезпеки США регулярно розшифровує цей протокол.
- Блокується брандмауерами. Оскільки PPTP-з’єднання базуються на застарілому протоколі, їх простіше заблокувати за допомогою брандмауера. Якщо у вас в школі або на підприємстві використовується протокол, який блокує VPN-з’єднання, це може порушити роботу організації.
Коли використовувати. Оскільки PPTP протокол застарілий, він вважається небезпечним і його краще уникати.
Порівняння протоколів VPN
| Протокол VPN | Швидкість | Шифрування | Потокова передача | Стабільність | P2P | Доступно в додатку NordVPN |
|---|---|---|---|---|---|---|
OpenVPN | Швидкий | Відмінне | Добра | Добра | Добре |  |
| IPsec/IKEv2 | Швидкий | Відмінне | Добра | Відмінна | Добре | |
| Wireguard* | Дуже швидкий | Відмінне | Добра | Відмінна | Добре |  |
| SSTP | Середній | Добре | Середня | Середня | Добре | |
| L2TP/IPsec | Середній | Середнє | Бідна | Добра | Бідне | |
| PPTP | Швидкий | Бідне | Бідна | Добра | Бідне | |
* Наш протокол NordLynx побудований на базі WireGuard, його можна знайти в застосунку NordVPN.
Який протокол VPN найкращий?
Який протокол VPN найкращий – це питання переваги. Відповідь багато в чому залежить від конкретних потреб, пріоритетів та умов, в яких буде використовуватися VPN. Кожен протокол VPN має свої переваги та недоліки, які слід врахувати, перш ніж зробити свій вибір. Нижче наведено основні фактори, які слід брати до уваги, вибираючи для себе VPN:
- Безпека. Протоколи OpenVPN та WireGuard можуть забезпечити найнадійніше шифрування та найвищий рівень безпеки. OpenVPN використовує 256-розрядний ключ шифрування AES, який широко використовується організаціями вищого рівня, такими як NASA та військові структури. WireGuard® теж використовує порівняно новий і надійний протокол шифрування під назвою XChaCha20. Він швидший, ніж 256-бітове шифрування AES, і не вимагає спеціального обладнання, що робить його все більш популярним у кіберпросторі.
- Швидкість і продуктивність. Наразі WireGuard є одним з найшвидших протоколів VPN на ринку. Він забезпечує швидкіший інтернет в порівнянні з аналогами та збільшений час автономної роботи мобільних пристроїв. IKEv2/IPSec також вважається швидким протоколом, особливо ефективним для стабільного VPN-з’єднання. NordLynx від NordVPN поєднує в собі швидкість WireGuard і підвищену безпеку, що робить його кращим вибором для ігор.
- Сумісність. OpenVPN є універсальним протоколом з відкритим кодом, який підтримується практично на всіх платформах: від ПК до мобільних пристроїв. IKEv2 сумісний з більшістю мобільних платформ, тоді як протокол SSTP більш підходить до Windows, бо саме для цієї ОС він і розроблявся.
- Стабільність роботи в мобільних мережах. IKEv2/IPSec забезпечує надійне з’єднання через мобільні пристрої і дозволяє користувачам перемикатися між мережами без ризику для безпеки. Така комбінація робить його найстабільнішим протоколом VPN для мобільних пристроїв.
- Обхід брандмауерів і обмежень. SSTP використовує порт 443, який зазвичай відкритий у більшості мереж і ефективно обходить брандмауери та інші мережеві обмеження. OpenVPN також можна налаштувати на роботу через порт 443, що створює певну конкуренцію SSTP.
- Проста настройка. WireGuard відносно новий і технологічно просунутий протокол, який буде найкращим протоколом з позиції простоти настройки.
- Відкритий вихідний код і пропрієтарні протоколи. Хоча відповідальність за протоколи несуть виключно їх розробники, протоколи з відкритим кодом є більш прозорими, оскільки ентузіасти безпеки можуть проводити їх публічний аудит. Це допомагає ефективніше виявляти та виправляти вразливості в програмному забезпеченні. Ось чому багато експертів з питань конфіденційності та безпеки віддають перевагу протоколам OpenVPN та WireGuard.
Різні типи VPN-мереж
VPN використовують в різних ситуаціях і з різних причин, як-от для виконання конкретних завдань на роботі або для неквапливого перегляду Інтернету. Тож тепер розглянемо різні типи VPN та варіанти їх використання.
Віддалений доступ VPN
VPN з віддаленим доступом дозволяють співробітникам з віддалених місць безпечно отримувати доступ до внутрішньої мережі й ресурсів своєї компанії. Підприємства насамперед використовують VPN для убезпечення своїх ресурсів і більш надійного контролю доступу. Для цього вони зазвичай використовують методи багатофакторної автентифікації та надають доступ до певних ресурсів на основі ролі працівника чи відділу.
VPN “від сайту до сайту”
VPN-сервіси типу “від сайту до сайту” розширюють мережу компанії між різними місцями. Їх можна розділити на дві категорії:
- VPN на базі інтрамережі, які об’єднують кілька локальних мереж в одну приватну мережу.
- VPN на базі екстранету, які компанії використовують для розширення своєї мережі та надання доступу до неї партнерам або клієнтам.
Персональні VPN-мережі
Персональні VPN дозволяють окремим користувачам віддалено підключатися до приватної мережі. Вони шифрують дані користувачів і надсилають їх через зашифрований тунель на VPN-сервер. Після цього зашифровані дані отримують IP-адресу VPN-сервера і передаються на кінцеву точку – наприклад на вебсайт.
Мобільні мережі VPN
Мобільні VPN дозволяють мобільним пристроям під час перебування в мережі безпечно отримувати доступ до своєї домашньої мережі та всіх доступних в ній ресурсів та програмних додатків. Мобільні VPN призначені для перемикання між бездротовими та дротовими мережами без переривання захищених VPN-сеансів та постійного підтримання стабільного з’єднання.
Розширення браузера VPN / VPN-проксі
Браузерний VPN – це сервіс, призначений спеціально для роботи в веббраузері. Веб-VPN шифрують і перенаправляють онлайн-трафік тільки з браузера, в якому вони встановлені. По суті, це проксі-сервери HTTPS, які перенаправляють вебтрафік користувача через віддалений сервер. Браузерні VPN-мережі використовують Secure Sockets Layer/Transport Layer Security (SSL/TLS) для шифрування. Однак вони не охоплюють трафік всього пристрою.
Інші інструменти з функцією VPN
VPN – це не єдиний спосіб підключення до приватних мереж, як і не єдиний інструмент для безпечного обміну файлами та доступу до ресурсів через загальнодоступні мережі. Нижче наведено список альтернатив VPN:
- Одноранговий (P2P) сервіс обміну файлами. P2Р-з’єднання дозволяє користувачам обмінюватися файлами без використання виділених серверів.
- VPN з мультипротокольною комутацією міток (MPLS). Це протокол, який зазвичай використовується постачальниками послуг VPN для пересилання зашифрованих пакетів даних через мережу. Він легко масштабується і універсальний без шкоди для безпеки.
- Динамічна багатоточкова віртуальна приватна мережа (DMVPN). Ця альтернатива VPN дозволяє підприємствам створювати мережеву VPN для прямого зв’язку між сайтами, не вимагаючи проміжного вузла. DMVPN зазвичай використовується для розгалуження мереж, оптимізації продуктивності та зменшення затримок.
- Мобільність IKEv2 і мультидомінг (MOBIKE). Як розширення протоколу IKEv2, MOBIKE підтримує мобільні клієнти VPN, дозволяючи їм переміщатися між різними мережами та IP-адресами, не порушуючи VPN-з’єднання.
- Secure Shell (SSH). Подібно до VPN, SSH використовується для надання безпечного доступу до різних систем при підключенні через незахищені мережі. Зазвичай від SSH найбільші переваги отримують адміністратори мережі. Основна різниця між VPN та SHH полягає в тому, що SSH працює лише на рівні додатків, тоді як VPN захищає весь інтернет-трафік.
- Layer 2 Forwarding Protocol (L2F). Протокол L2F, який є попередником сучасної VPN, був створений для підтримки зв’язку між віддаленими працівниками та корпоративними мережами. Він був розроблений для роботи по комутованих мережах.
- Універсальна інкапсуляція маршрутизації (GRE). GRE інкапсулює протоколи мережевого рівня всередині з’єднань типу “точка-точка”. Потім він створює віртуальні з’єднання типу “точка-точка”, призначені для підключення до віддалених маршрутизаторів через IP-мережі.
